Атомна енергія — неоднозначне явище. З одного боку, вона приносить користь, адже дозволяє виробляти багато електроенергії, з другого — такий величезний обсяг енергії може стати смертельно небезпечним для всього живого на нашій планеті, якщо вийде з-під контролю людини. Чорнобильська трагедія — один із доказів цього. Здобувачі освіти 4-А класу під час години спілкування дізналися, що в ніч на 26 квітня 1986 року, о 01.23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу. Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Вогонь гасили до 5-ї години ранку. Проте у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла. Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії.
За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки. У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель. Лише завдяки самопожертві ліквідаторів наслідків катастрофи, багато з яких заплатили за це власним життями і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення. Тож у місцях, де треба берегтися від дії радіації, є інтернаціональний знак радіоактивності, а щоб це краще запам'ятати, діти спробували його намалювати. Виконали вправу "Змоделюй" для засвоєння необхідних дій у випадку радіаційної небезпеки.
Немає коментарів:
Дописати коментар