Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна.

 

Щороку на початку березня ми вшановуємо свого геніального поета, якого називають Великим Кобзарем. Під час віртуальної мистецької години здобувачі освіти 4-А класу дізналися, що ім'я Т.Г. Шевченка невіддільно пов’язано з  Україною.  У ньому наша  історія, наша мрія, наша надія. Шевченко був справжнім народним співцем, з дитинства знав і любив простий український народ, знав його страждання, тому що сам їх пережив. Він був звичайною людиною, але викував у нещастях свій характер і несвідомо обрав власну долю. Його долею було стати людиною епохи нашої вітчизни, ідеї й заповіді якої будуть жити доти, поки не зникне та людська нескореність і жага до свободи. Через усе життя проніс великий Кобзар палку любов до рідної землі, до неньки – України, у своїх творах нагадував про минулу славу України. Ім’я великого Кобзаря ми  згадали, читаючи його вірші та слухаючи пісні на його вірші, які він подарував нам, як безцінний скарб, ці чудові твори, в яких струменить любов до України та турбота про її майбутнє.   Діти намалювали ілюстрації за творами поета. А потім провели гру "Вірші Кобзаря з Lego", під  час якої продемострували знання поезій Великого Кобзаря. Т.Г. Шевченко – це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях нашого народу. Його творчість – це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своєму серці, той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми безсмертними творами.